IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЯКI ВОНИ БIДНI



Категории Василь Сухомлинський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Оповiдання Ще й не свiтало, ще й ранкова зiрниця не зайнялася, як батько збудив Сергiйка i сказав: — Ходiмо в поле. Послухаємо жайворонкову пiсню. Сергiйко швидко встав, одягся, i вони з батьком пiшли в поле. Небо на сходi стало рожевим, небосхил з кожною хвилиною свiтлiв, зорi згасали. Десь з далекоï ниви пiднялася сiра гру дочка й понеслася в височiнь. Раптом вона спалахнула, нiби вогник серед блакитi, i в ту ж хвилину Сергiйко почув дивну пiсню. Немов над полем хто натягнув срiбну струну, i вогняна пташка, доторкаючись до неï крильцями, розсипає над степом музику. Сергiйко затамував подих. Йому спало на думку: а якби ми з татком спали — жайворонок все одно спiвав би? — Татку, — тихо прошепотiв Сергiйко, — а тi, хто зараз сплять, не знають цiєï музики? — Не знають, — вiдповiв батько пошепки. — Якi вони бiднi...
IЗ ЗБIРКИ ГАРЯЧА КВIТКА ЯКI ВОНИ БIДНI